'
Научный журнал «Вестник науки»

Режим работы с 09:00 по 23:00

zhurnal@vestnik-nauki.com

Информационное письмо

  1. Главная
  2. Архив
  3. Вестник науки №11 (44) том 2
  4. Научная статья № 1

Просмотры  250 просмотров

Баратюк А.Ю.

  


ПСИХОЛОГІЧНІ ОРІЄНТИРИ В КОНСУЛЬТАТИВНІЙ РОБОТІ З ПАНІЧНИМИ АТАКАМИ *

  


Аннотация:
в даній роботі представлено узагальнений результ теоретичного аналізу сучаної наукової літератури з проблематики ефективних консультативних практик з клієнтами, котрі переживають панічні атаки. Представлений огляд сучної ситуації індивідуального психологічного консультування у розрізі панічних атак та визначення ефективних, оптимальних практик   

Ключевые слова:
консультування, індивідуальне психологічне консультування, психологічні практики, тривожно-фобічні розлади, синдром панічних атак, панічні напади   


УДК 159.98

Баратюк А.Ю.

студент факультету психології

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

(Київ, Україна)

 

ПСИХОЛОГІЧНІ ОРІЄНТИРИ

В  КОНСУЛЬТАТИВНІЙ РОБОТІ

З ПАНІЧНИМИ АТАКАМИ

 

Анотація: в даній роботі представлено узагальнений результ теоретичного аналізу сучаної наукової літератури з проблематики ефективних консультативних практик з клієнтами, котрі переживають панічні атаки. Представлений огляд сучної ситуації індивідуального психологічного консультування у розрізі панічних атак та визначення ефективних, оптимальних практик.

 

Ключові слова: консультування, індивідуальне психологічне консультування, психологічні практики, тривожно-фобічні розлади, синдром панічних атак, панічні напади.

 

Консультування в психології з’явилося в наслідок появи потреби людей у вирішенні не клінічних порушень, а загалом психологічної допомоги у проблемних питаннях. Так психологічне консультування виступає оптимальним інструментарієм у вирішенні даних питань та подоланні повсякденних труднощів. На відмінок від терапевтичної діяльності, консультативна має більший спектр питань при більш гнучкому їх подоланні. Але треба визначити, що у сучасності найпоширенішими проблемами у консультативній діяльності є тривожно-фобічні розлади, які у розрізі консультації мають передумови початку та не заходять у рамки клініки. Одним з аспектів найчастіших запитів щодо тривожно-фобічних розладів є саме панічні атаки. Психологічна консультація є безумовно ефективним та актуальним інструментом запобігання панічних атак, а також подолання та усунення вже існуючих наслідків. За останні роки можна спостерігати яскраве збільшення кількості осіб з панічними атаками, частіше за все дітей молодшого шкільного та підліткового віку, що у свою чергу впливає на соціально-психологічні підструктури суспільства. Так, велика кількість досліджень спрямованих на визначення ефективних методів проти панічних атак встановило значну ефективність використання консультації на базі пситехнології, що спрямовані на зниження показника тривоги, наступних позитивних новоутворень установок афіліації та подолання перешкод, розвинення чутливості до формування соціальної стурбованості та захищеності, відновлення та маніфестування ресурсних можливостей.

Аналіз наукових джерел дає можливість визначити відстуність достатнього висвітлення питання рішення панічних атак певними консультативними практиками в психологічній латературі загалом, що у свою чергу дає зрозуміти актуальність висвітлення проблематики та наукову новизну даного теоретичного пошуку. В сучасній психологічній літературі панічні атаки згадуються як певні випадкові сплески тривоги, котрі не мають раціонального пояснення, знаходяться не під контролем переживаючого, мають дуже високу інтенсивність. Панічні атаки в клінічних джерелах можуть визначатися як симптом саме наявних психічних порушень або окремого симптомокомплексу, синдрому. Хрестоматійно панічні атаки мають прояву на різних рівнях афектів, а саме: вегетативні, емоційні, когнітивні, а також поведінкові реакції. У розрізі консультативних практик панічні атаки можуть відноситися до всіх рівнів симптомів психологічної дезадаптованості (психологічні, фізічні та соціальні симптоми) в залежності від контексту самої проблеми. До базових симптомів відносять: прискорене серцебиття, надмірне потовиділення, утруднене дихання, озноб, внутрішнє тремтіння, запаморочення, безсоння, сплутання думок, розлади шлунково-кишкового тракту, труднощі при ковтанні, підвищений або занижений тиск, відчуття дереалізації, деперсоналізації, страх зійти з глузду або здійснити неконтрольований вчинок, страх смерті тощо. Дані симптоми відображають внутрішній механізм захистної реакції, яка у першу чергу перерозподіляє кровоток, а саме менше крові надходить до головного мозку, а більше у рухові частини тіла. [1,2]

Панічні атаки виникають зазвичай неоднарозово та мають повторення. Під час даних нападів людина окунається в переживання сценаріїв здебільш негативного контектсу та котрі не відповідають дійсності, при цьому переживання настільки сильні, що дані думки переносять людину у власну небезпечну реальність. Кожен напад для людини зводиться до відчуття можливих наслідків, хоча дані негативні наслідки є не що інакше, як лише самонавіювання. Афективні реакції у цьому випадку базуються на уяві, тобто уявно-емоційному розумінні ситуації,  нескінченим внутрішнім діалогом, негативними переживаннями та предикцієї майбутнього, що приводить людину до більш сильного та нового спалаху паніки. У результаті даного симптомокомплексу в більш запущенних випадках, людина не може самостійно перебувати за межами будинку, що в свою чергу вже дуже сильно впливає на якість життя та на соціальні контакти. [3,4]

Як зазначалося вище, у клінічній літературі розрізняють панічні атаки як окремий симптомокомплекс та як окремий розлад, де у другому значенні вже наявне психічне захворювання, яке є статичним та довоготривалим. При цьому панічні атаки не є свідченням про розлад, хоча визначає передумову та групу ризику. [5]

За проведеним аналізом наукових джерел можна визначити, що існує три групи факторів, котрі є тригером у появі панічної атаки, а саме біогенні, фізіогенні та психогенні. Більшість авторів визначають, що передумовою винекнення панічних атак зазвичай є комбінація провокуючих факторів. Тому деяки чинники відіграють саме провідну роль у виникненні, коли інші є регресором для повторювання панічного нападу. Біогенні чинники зазвичай пов’язують з гормональними змінами в організмі суб’єкта (у період вагітності, після аборту або народження дитини, початок статевих стосунків тощо). До фізіогенних чинників можна віднести адиктивну поведінку (алкогольна, наркотична залежність тощо), змінами клімату (акліматизація, метеорологічні коливання тощо), реадаптацію, фізичне напруження. Попри важливість вже визначених факторів, найважливішим визначають фактори психогенного походження.  До таких факторів відносять психотравми (нещасний випадок, смерть близької людини, хвороба та ін.), можливий дистрес (ситуації для суб’єкта, котрі не мають рішення). Також визначають ряд соціо-психогенних чинників, котрі мають вплив на психіку людини завдяки механізму протиставлення та ідентифікації. Отже, панічні атаки можуть проявлятися у будь-якої людини в залежності від сили та кількості впливових факторів, фізичного та емоційного перенапруження. [1, 2, 3, 4,5]

У розгляді консультативної практики треба визначити, що головною метою є допомога клієнту прийняти певне рішення, допомогти дійти до найбаженішого рішення, саме даний шлях вже визначається не лише вмінням психолога користуватися техніками, методами та мати спеціальні знання, а й оптимально структурувати час роботи з клієнтом. Так виділяють ряд концепцій, які організують діяльність як консультанта так й терапевта.

Найвідоміша структура консультації є «П’ять кроків» (Айві А., Айві М., Менщиков В.), котра включає у собі п’ять базових етапів консультування, а саме: підготовчий, діагностичний, корекційний, заключний, підсумовуючий.

1.Встановлення контакту та формування готовності клієнта на співпрацю;

2.Збирання інформації про клієнта «У чому суть проблеми?»;

3.Усвідомлення бажаного результату «Чого Ви хочете домогтися?»;

4.Формування альтернативних рішень «Що ще ми можемо зробити з цього приводу?»

5.Узагальнення психологом у формі результатів взаємодії з клієнтом.

Консультативну практику, в першу чергу, слід визначати як допомогу клієнту в більш кращому розумінні себе, власних проблем, саморегуляції, подоланні конфліктів та складних життєвих колізій. Допомога у такому розрізі є оптимізація життєдіяльності, спілкуванні, сімейних та професійних стосунків, адаптація до нових або невизначених умов існування. У певному сенсі консультація для клієнта є процедура гармонізації власного життя. Консультування є аспектом превентивної роботи, що дає змогу попередити хронічність та наслідки наявних проблем. Таким чином, можна визначити, що консультування є початковим кроком до співпраці, хоча відносини, в залежності від проблеми, можуть стати терапевтичними. Консультування спрямоване на відновлення ресурсів людини, на їх актуалізацію для вирішення складних життєвих обставин або внутрішніх переживань. [6,7]

При розгляді консультування клієнтів з панічніми атаками велика кількість авторів зазначають ефективність саме когнітивно-поведінкового консультування.

Так соціально-когнітивна теорія на перше місце ставить вплив соціуму на всі когнітивні процеси, особливу мотивавацію та емоції. Суб’єкти, коли детермінують один одного в той же час ніби мають детермінацію навколишнім середовищем. Альберт Бандура, як засновник концепції, виділяє два рухи мислення, котрі у свою чергу передують самоефективності та саморегуляції, а також основні когнітивні здібності, як символізацію, предикцію, опосередкування, саморегуляцію, самоаналіз. У такому розгляді можна казати, що научіння відбувається за рахунок наслідків, де тип зв’язку відображає не стимул – реакція, а очікування вже як когнітивний процес. Так Бандура виокремлює власну модель взаємодії: стимул-опосередковані організмом когнітивні процеси- реакції. В даній моделі формуючими елементами, як зазначалося вище, виступають мотивація та емоції, завдяки котрим, научіння вибудовується або емоційними очікуваннями, або вмотивованими діями. Наслідки таким чинном стають джерелом нашої поведінки.

Виходячи з даної концепції є доречним виокремлювати в консультації раціонально-емотивні прийоми, котрі спрямовані на взаємодію почуттів, поведінки та когнітивного процесу. Так у розрізі екзистенційного напряму людські цілі є фундаментальними, якщо чіпають виживання, свободу від болю та щастя загалом. Всі схильності, які є результатм таких внутрішніх бажань, зводяться до актуалізації власного та перебування в ірраціональному світі.

Говорячи про техніки когнітивного консультування треба визначити, що автором когнітивного консультування та терапії є Аарон Бек та базис закладений ним є актуальним, застосовується і до нині. Спосіб та процес обробки інформації є головними аспектами даного підходу. Вся консультутативна практика фокусується на пошуку та відновленню шляхів вирішення проблеми, формування нейтрального стилю та найголовніше – це прийняття клієнта. Дані практики також включають ряд додаткових процедур та самостійного врядування деяких з них. Надають велику увагу високому рівню когнітивної обробки, використовуються схеми, як певні когнітивні системи, що у свою чергу допомогають в організації суб’єктивного досвіду та поведінки. У когнітивно-орієнтованій консультації виділяють декілько видів схем, а саме: когнітивні (спогади, оцінки, абстрагування, інтерпретація), емоційні (формування певних почуттів), мотиваційні (формування центру мотивації, її спрямованість), інструментальні (формування плану дії та їх виконання), контрольні (вибудування самоконтролю та гальмуванню поведінки). [3]

У розрізі панічних атак, методи індивідуальних практик спрямовані на предикування наслідків та обов’язкове зняття симптомів. Такий спектр методів при панічних атаках визначають дуже ефективним, так як спрямовані на усвідомлення (раціоналізацію): емоції, когніції  та поведінку. Завдяки аналізу даної концепції можна визначити загальну оптимальну схему взаємодії:

 

Таблиця – загальної схеми когнітивного консультування та терапії

 

Назва складової

Зміст складової

1

Розблокування

Створюється «ситуація виходу із стану безпорадності, заблокованості», що заснована на принципах гуманістичної психології, яка підтримується протягом всієї̈ роботи з клієнтом. Психодіагностичні тести застосовуються в мінімально необхідній кількості.

 

2

Усвідомлення

Для встановлення причинних зв’язків застосовується і опрацювання «свідомого», що отриманий в результаті активного вислуховування тієї інформації, яку клієнт надає, і опрацювання «несвідомого», тобто матеріалу, матеріалу отриманого в результаті вільних асоціації у тих випадках, коли має місце невроз.

3

Релаксація

Для знаття тривожності і депресії застосовується набір вправ із релаксації і вправ на візуалізацію приємних спогадів.

 

Повертаючись до визначеної проблематики панічних атак, треба визначити, що самі по собі панічні атаки є страхом, тривожністю. Так емоційні переживання, якими є панічні напади, не завдають шкоди організму, але при цьому переживаються вкрай важко. [5] У розрізі буденної проблеми в більшості випадках панічні атаки навіть не усвідомлюються клієнтами, що в клінічній психології визначається як симптомний рівень, а не рівень розладу. Панічні атаки впливають на якість життя у випадках клієнтів з емоційною нестабільністю та глибинністю повсякденних переживань. Для подолання панічних атак використовується визначена найоптимальніша програма взаємодії, а саме [7]:

 

Таблиця – оптимальної стратегії консультування клієнтів з панічними атаками

 

№ Етапу консультації

Зміст даного етапу

I

Створення «ситуацій допомоги» і відповідних емфатичних взаємовідносин

II

Навчання клієнтки розслаблення і поліпшення її загального настрою шляхом використання систем словесних дій та афірмації, спеціально розроблених для неї

III

Підвищення самооцінки і самоповаги клієнтки шляхом використання, окрім емфатичного слухання, певних маніпуляцій з образами уяви клієнтки

IV

Зняття власне фобічних симптомів шляхом використання методів десенсибілізації. Для створення систем гіпотез про причини виникнення фобічних симптомів у клієнта використовувалися результати етапу оцінювання, метод діалогу, метод напівпитань, метод деталізації (інформацію яку надає клієнт) і результати вільних асоціацій.

 

За аналізом оптимальної стратегії можна визначити, що дана стратегія спрямована на взаємодію з деструктивними сценаріями. Так ефективність від консультації досягається саме викликом яскравих позитивних уявлень клієнта, котрі знаходяться в глибинній релаксації. Клієнти з фобіями не стільки страждають від предметів власного страху, як від власного страху перед тілесною релаксацією на них. Базові структури психоемоційного благополуччя після консультації складають знання, практичні вміння, які базуються вже на уміннях переконання та комплексу визначених позитивних психоемоційних станів та переживань, що пов’язані з певними обставинами. [7, 8]

Отже, клієнти з панічними атаками відрізняються своєю проблематикою, саме високим рівнем готовності працювати, тому опір у даній взаємодії є найменшим. Що дає змогу на взаємодію з найвищою ефективністю на позитивний результат. Схема представлена вище є найоптимальнішим інструментом у побудові стратегії співпраці з клієнтами, при цьому дає змогу вирішити проблему завдяки постановки завдань, а саме: сформувати розуміння природи панічних нападів або панічного розладу; вивести з статичного кола «боятися страх- боятися хворіти»; навчитися протистояти страху та нападам; тренуватися на позитивний лад мислення; навчитися бачити у всьому щось хороше; знаходити вихід в будь-якій ситуації; йти назустріч обставинам, досягати бажаного; приймати рішення у власному житті самостійно. Так клієнт у процесі індивідуального консультування працює над вирішенням свого патогенного переконання, навчається новій поведінці, покращує власну самооцінку та оцінку оточуючих, змінює ставлення до життя. [7, 8]

 

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ:

 

Барлоу Д. Клиническое руководство по психическим расстройствам / Д. Барлоу. СПб. : Питер, 2008. С. 18–102.

Максименко С.Д. Патопсихологія. навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладівю К. : ТОВ «КММ», 2010. 210 с.  

Марута Н. О., Семікіна О. Є., Малюта Л. В. Когнітивно-біхевіоральна терапія при лікуванні депресивних порушень //Таврический журнал психиатрии. – 2011. – Т. 15. – №. 2. – С. 28-28.

Нардонэ Д. Страх, паника, фобия. - 2020.

Мовчан М. М. Страх: його рівні і фобія у філософському вимірі //Гілея: науковий вісник. – 2017. – №. 123. – С. 207-210.

Николаева В.В. О вкладе развития патопсихологии. Журнал клинической и специальной психологии. 2012. No1. С. 9-17.

Айви А. Е., Айви М. Б., Саймэк-Даунинг Л. Психологическое консультирование и психотерапия. Методы, теории и техники: Практическое руководство. М., 1999.

Кульчицька А. В. Соціально-психологічне консультування. – 2016.

 

Baratyuk A.Yu.

student of the Faculty of Psychology

Taras Shevchenko National University of Kyiv

(Kyiv, Ukraine)

 

PSYCHOLOGICAL GUIDELINES

IN CONSULTATIVE WORK

WITH PANIC ATTACKS

 

Abstract: this paper presents a generalized result of the theoretical analysis of the current scientific literature on the issue of effective consulting practices with clients experiencing panic attacks. An overview of the current situation of individual psychological counseling in the context of panic attacks and the definition of effective, optimal practices is presented.

 

Keywords: counseling, individual psychological counseling, psychological practices, anxiety-phobic disorders, panic attack syndrome, panic attacks.

  


Полная версия статьи PDF

Номер журнала Вестник науки №11 (44) том 2

  


Ссылка для цитирования:

Баратюк А.Ю. ПСИХОЛОГІЧНІ ОРІЄНТИРИ В КОНСУЛЬТАТИВНІЙ РОБОТІ З ПАНІЧНИМИ АТАКАМИ // Вестник науки №11 (44) том 2. С. 5 - 14. 2021 г. ISSN 2712-8849 // Электронный ресурс: https://www.вестник-науки.рф/article/4906 (дата обращения: 29.03.2024 г.)


Альтернативная ссылка латинскими символами: vestnik-nauki.com/article/4906



Нашли грубую ошибку (плагиат, фальсифицированные данные или иные нарушения научно-издательской этики) ?
- напишите письмо в редакцию журнала: zhurnal@vestnik-nauki.com


Вестник науки СМИ ЭЛ № ФС 77 - 84401 © 2021.    16+




* В выпусках журнала могут упоминаться организации (Meta, Facebook, Instagram) в отношении которых судом принято вступившее в законную силу решение о ликвидации или запрете деятельности по основаниям, предусмотренным Федеральным законом от 25 июля 2002 года № 114-ФЗ 'О противодействии экстремистской деятельности' (далее - Федеральный закон 'О противодействии экстремистской деятельности'), или об организации, включенной в опубликованный единый федеральный список организаций, в том числе иностранных и международных организаций, признанных в соответствии с законодательством Российской Федерации террористическими, без указания на то, что соответствующее общественное объединение или иная организация ликвидированы или их деятельность запрещена.